Посестри. Часопис №75 / Я пережив щасливу мить

Я пережив щасливу мить... Не часто

В житті перепаде така хвилина...

Сідало сонце. Буцкалась маржина,

Дзвіночка спів розносився сріблясто.

 

Щось у мені збудилось і не гасло,

Вчувалось, мов здаля шумить ялина –

І з безміром зливається людина,

Якимсь благанням сяючи прекрасно...

 

Було це – почування чистий повів,

Плач і мольба палка, найгарячіша,

Блакить небесна у душі, як повінь –

 

В житті моїм хвилина найсвятіша.

І жаль бере! І згадую відколи

Ту мить, що вже не вернеться ніколи.