Посестри. Часопис №72 / Волонтер

Вийди нарешті з кімнати, не здійснюй помилку бродського

—

тебе чекає зовні любляча матір

і батько з серцем азовця.

 

Відкрий свого запечатаного рота, вилетить звідти дещо з крапель крові -- дощу

—

якщо не в механізованій роті, то хоча б віддаючи належне Поліщуку.

 

Повернися обличчям до кожної сторони світу

і припади губами до землі України

—

не бути тобі розстріляним, лататимеш рани на Її тілі.