Посестри. Часопис №68 / Поет

я сидів у ранковому потязі

коли мені прийшло повідомлення  

сусідка надіслала відеофайл

 

вона стояла в душі 

й з одягу на ній був лише рушник

яким вона перемотала голову

 

вона запитувала: 

які у тебе плани на цей день?

 

ій 25

мені 44

я одружений

і вона про це знає

вона тренерка з фітнесу

і це все що мені відомо

життя мов дешеве кіно!

життя мов злий клоун!

 

цього морозного ранку 

я стрімко віддалявся

чи  вона відправить це відео комусь ще

коли дізнається що я надто далеко?

 

вагонне вікно  

за яким пролітали прозорі ліси

задивлялося у моє обличчя

не відповівши нічого

я написав ці рядки

бо я поет

я  розповідаю незнайомим людям

те про що краще було б мовчати