Посестри. Часопис №65 / Тривожне тривання

Завжди молода Віслава Шимборська дивиться на людський досвід без ілюзій, творячи ілюзію суперечливого, але відвічного тривання. Ми не знаємо, звідки ми, ми не знаємо, куди прямуємо, ми ловимо мить, коли маємо шанс віддати свою радість, отримати собі трохи радості, навіть у неспокої та тривозі.

Тому якщо радість, то з домішкою тривоги,
якщо розпач, то ніколи без тихої надії.
Життя, хоч би і довге, завжди буде коротке.
Надто коротке, щоб до цього щось додати.

Цим випуском неспинно наближаємося до сотої річниці від дня народження великої польської поетеси, лавреатки Нобелівської премії Віслави Шимборської. Невелика добірка її віршів репрезентує шедеври з її доробку в перекладах Ярини Сенчишин і Наталії Сидяченко. Про поетку говорить її дослідник Войцех Ліґенза: «Вічність, якої не можна уявити, повинна об’явитися тілесній та проминальній природі, а навіть стати – незрозумілим чином – доступною для чуттів. Неестетичний вигляд сну з відкритим ротом зіштовхується з образом причастя. Але здобуття остаточних пояснень здійснено з усім ризиком єретичного блукання, хоча із цієї спроби не виключено пошуку sacrum. Контемпляційне заціпеніння повинно виражати концентрування на сутності буття».

Молоду польську поезію у випуску представляє поет Якуб Пачесняк. Його, сказати би, «тендітний» поетичний стиль – наче тонка нитка чи павутинка, на якій висить неспівмірно великий вантаж досвіду: наче чорний павучок, він двигтить, дихає, ворушиться:

а ми ладні
бережко
перестрибувати

з однієї ноги
на другу

аж до
пруга

при
вічній воді

Додає українського досвіду в поетичний блок поетка Олеся Мамчич. Її шукання форми позначені пошуком сенсу слова: її фраза проста й прозора, проте наче прозора підлога, що лякає глибиною, котра вирує нам під підошвами. Особливого смаку додає віршам поетки її краківський досвід, як у певному сенсі сюрреалістичному вірші «Алея. Планти»:

Так багато людей відходить
я вже плутаю
хто живий

[..]

обіймаю людину
з усієї любові
одплющую очі –
це стовбур
осики

У Києві відбувся Книжковий Арсенал. Серед представлених книжок – видання Інституту Літератури. З радістю публікуємо короткий репортаж із виставки.