Посестри. Часопис №39 / Про що йдеться

Певної миті збагнеш: а успіху не проґавив ти! 
Добито «Війну і мир», допито фужер «Чорнобаївки».

 

Зиркнеш у нетрі злив, зітхнеш: ну, й тебе зливали...
За стінкою знов іде старий сезон серіалу:

 

площа святого Петра, порожня та промениста...
Життя проминає... Самітнику, тішся! Hasta la vista!

 

Пристрасні папараці парою прокрадуться.
Хай, кому треба, має спритників цих на думці.

 

Каже добрий друзяка: «Якось-то воно буде!..»
«Разом до перемоги!» – коучі б’ють у груди.

 

От же ж... А ти натомість їм дещо інше доводив...        
А сонце іде на захід... А сонце іде зі сходу...