Посестри. Часопис №33 / Пролог
Два свічада, що власні ефірні глибини
Знають, похапцем ставлю одне перед другим
І дивлюсь, як у вічність зображення лине,
А найдальше з найближчим відлунює цугом.
Дві свічі при мені золотими очима
Утекли до садів у дзеркальній безодні:
Там алея свічок падолистом назовні
Вибігає й ріка неприкаяно блима.
Хід я бачу дзеркальний, проритий наразі
В підземеллях заклятих уяви моєї,
Ніг людських не було для дороги цієї,
Що не знає пір року, завмерла в безчассі.
Бачу казку дзеркальну, де замість світила
Почет свіч над останками праіснування,
І снується із себе до вечора зрання
Казка ця, до кінця доснуватись безсила...
Як умру, мої браття, несіть домовину
По манливій у жаху таємному трасі,
У незайману далеч, безшумні глибини,
Що не знають пір року, завмерлі в безчассі.
Як умру, мої сестри, вгамуйте світило,
Йдіть за мною до казки в глиб праіснування,
Бо снується із себе до вечора зрання
Казка ця, до кінця доснуватись безсила!..
Prolog
Dwa zwierciadła, czujące swych głębin powietrzność,
Jedno przeciw drugiemu ustawiam z pośpiechem,
I widzę szereg odbić, zasuniętych w wieczność,
Każde jest zakrzepłym bliższego echem.
Dwie świece płoną przy mnie, mrużąc złote oczy,
Zapatrzone w lustrzanych otchłań wirydarzy:
Tam aleja świec liśćmi złotymi się jarzy
I rzeka nurt stężały obojętnie toczy.
Widzę tunel lustrzany, wyżłobiony, zda się,
W podziemiach moich marzeń, groźny i zaklęty,
Samotny, stopą ludzką nigdy nie dotknięty,
Nie znający pór roku, zamarły w bezczasie.
Widzę baśń zwierciadlaną, kędy zamiast słońca,
Nad zwłokami praistnień orszak gromnic czuwa,
Baśń, co się sama z siebie bez końca wysnuwa
Po to, aby się nigdy nie dosnuć do końca...
Gdy umrę, bracia moi, ponieście mą trumnę
Przez tunel pogrążony w zgróz tajemnych krasie,
W jego oddal dziewiczą i głębie bezszumne,
Nie znające pór roku, zamarłe w bezczasie.
Gdy umrę, siostry moje, zagaście blask słońca,
Idźcie za mną w baśń ową, gdzie chór gromnic czuwa,
W baśń, co się sama z siebie bez końca wysnuwa
Po to, aby się nigdy nie dosnuć do końca!...
