Посестри. Часопис №31 / Відозва

Мусиш бути готовий стати на чолі

дня, надати народу зірку, підхопити

пісню ходи, рушити в бік

тлуму, в бік ратуші у вогні,

зіграти на почуттях, видерти з себе

голуба, жаристого, як світло брами,

в якій вже нема нічого, не рипить

гімн, мусиш бути готовий ціною цензури,

що дрімає у думці, вирви з неї кристал,

чистий голос друзів, стати на коліна

перед портретом вулиці, запитай

скляра, запитай будь-кого в місті,

великому дзиґарі, коли виїжджаєте, щоб

говорити й лікувати, як виб’є

зі сну всіх поетів, всіх

до одного виб’є поетів.