14.06.2022

Блакитна панна

Має крилами Весна

Запашна,

Лине вся в прозорих шатах,

У серпанках і блаватах...

Сяє усміхом примар

З-поза хмар,

Попелястик, пелехатик.

Ось вона вже крізь блакить

Майорить,

Довгожданна, нездоланна...

Ось вона – Блакитна Панна!..

Гори, гай, луги, поля –

Вся земля

Їй виспівує: «Осанна!»

А вона, як мрія сну

Чарівна,

Сяє вродою святою,

Неземною чистотою,

Сміючись на пелюстках,

На квітках

Променистою росою.

І уже в душі моїй

В сяйві мрій

Вʼються хмелем арабески,

Миготять камеї, фрески,

Гомонять-бринять пісні

Голосні

І сплітаються в гротески.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Вороний М. Блакитна панна // Читальня, posestry.eu, 2022

Примітки

    Пов'язані статті

    Дискусії про зміст і форму мистецького твору (Кляйнер – Інґарден – Рудницький – Антонич)

    У заголовку пропонованого дослідження можна було би вжити словосполучення «у літературному творі», адже Юліуш Кляйнер, польський літературознавець, і Роман Інґарден, польський філософ літератури, писали передусім про зміст і форму у мистецтві слова. Проте заокруглюємо цей ряд до українського письменника й теоретика мистецтва Богдана-Ігоря Антонича, який невипадково є останнім у ній — адже його теоретичні погляди є головним об’єктом уваги у цьому дослідженні. Щодо Михайла Рудницького, українського есеїста, критика й письменника, то він перебував найближче до Антоничевого теоретичного поля, адже цих двох літераторів та інтелектуалів поєднували творчі контакти – частіше через папір, але також і наживо.
    Читати повністю
    Loading...