Псалом

Богородице і Діво,

Мати Божа пресвята,

Вчуй псалом наш милостиво

Край пречистого Хреста.

Той псалом – запекла кров.

Той псалом – батьків стогнання,

Серця вільного ридання,

Духу вільного благання,

Люду вільного любов!

Хай летить вона, огниста,

З голосним та вільним дзвоном

До осель твоїх, Пречиста,

А ти зложиш перед троном

Бога правди, Бога волі,

Наші сльози, наші болі!

Піднесіть же вільні співи,

Наші лицарі поштиві!

Хай бентежаться катуші,

Зламле вежі наша туга,

Знайде й в вражім стані друга,

Бо й там люди, і там душі.

 

Ніч була. Орел-потвора

Пута в пазурах тримав

І перед світом дрімва;

Коли це схопилась бора,

Грім розлігся, залунав,

Освінула блискавиця

Темінь дику, нічняну –

І прокинулася птиця,

Геть знялася в вишину

Й занесла колишні чвари

За північні, чорні хмари.

 

О, срамота вам, литвини,

Коли в місті Гедимина

Паде, сяде птах кривавий:

Вас осудять діти, внуки,

Що, знесилившись від муки,

Віддали корону слави!

А чи ж вам схиляти спини –

Своїй моці зневірять?

 

Будем жить в своїй країні

І в своїй труні лежать!

Гей, брати мої, до зброї:

Хай воскресне кревний люд,

Від сподіванки святої

Дочекаємося чуд:

Розпадуться наші пута,

І з проясненим чолом,

Вільна братія розкута

Заспіва сявтий псалом:

«Богородице і Діво,

Мати Божа пресвята,

Вчуй псалом наш милостиво

Край пречистого Хреста;

Той псалом – запекла кров,

Той псалом – батьків стогнання,

Серця вільного ридання,

Духу вільного благання,

Люду вільного любов!»