Читальня / Станіслав Вінценз

Станіслав Вінценз — прозаїк, есеїст, літературознавець, перекладач,  філософ, фольклорист, етнограф, культуролог. Народився 30 листопада 1888 в селі Слободі-Рунґурській, Австро-Угорська імперія (тепер село Слобода, Україна). Навчався в гімназіях міст Коломиї та Стрия. Вивчав біологію, право, психологію, філософію в університетах Львова і Відня, де 1914 року захистив докторську дисертацію на тему «Філософія релігії Геґеля». Мобілізований на початку Першої світової війни. Після демобілізації жив і працював у Варшаві. 1939 року, під час візиту в Україну, де мав сімейний маєток, його заарештувало НКВС. Після звільнення разом з сім’єю таємно перетнув угорський кордон. Жив в Угорщині, Німеччині і Франції. З 1946 року — у Швайцарії. Співпрацював з паризьким часописом «Культура», який заснував Єжи Ґедройц. Есеїст, автор тетралогії «На високій полонині», в яку входять романи «Правда старовіку», «Нові часи», «Барвінковий вінок». Помер 1971 року в місті Лозанні, Швайцарія.