Посестри. Часопис №91 / «У крамниці, куди я ходжу купувати троянди чи хризантеми...»

У крамниці, куди я ходжу купувати

троянди чи хризантеми.

Парне число.

Вам яку повʼязати стрічку – чорну чи жовто-блакитну?

На цьому питанні я завжди зависаю.

На волосині. Від того, щоб розридатися.

 

Колись купували тут квіти на весілля,

хрестини і дні народження.

Тепер білі, парне число, для тих,

які йдуть передчасно.

Смерть приходить по них

не з власної волі.

Так ніби їй приставляли дуло до скроні,

мучили її рідних в неї на очах,

терзали її дитину.

Як би інакше вона могла

таких світлих,

таких вогнистих забрати?

 

Цього разу в крамниці

довго роздивляюся каланхое:

чи виживе в темному місці?

 

Проповідь закінчується.

Відчиняються двері.

 

– Як ваші справи?

– Дякувати Богу.

Все було б добре,

якби не війна.