Посестри. Часопис №84 / Шопен і Вітвіцький. Із книжки «Історія польської літератури»
Творчість Шопена – одне з вершинних досягнень романтичної музики – як і польська романтична поезія, використовує народні джерела, які досить складно опрацьовані музично. Сам Шопен був надзвичайно тверезомислячою людиною, далекою від будь-якої екзальтації, свідченням цього є його листи, написані польською мовою. Стиль Шопена виразний, іноді фамільярний, мислення – розсудливе навіть у моменти, коли погіршувалося здоровʼя, Шопен часто дозволяв собі пожартувати.
Пісні Шопена переважно написані на вірші його приятеля – поета Стефана Вітвіцького, хоча одна з пісень створена на любовний вірш Міцкевича «Precz z moich oczu» («Геть із моїх очей»).
Стефан Вітвіцький (1801–1847), народився в Україні, син професора Кременецького ліцею, як і Словацький, рано осиротів, у Варшаві його цінували як критика, прихильника романтизму. Генезу однієї пісні на вірш Вітвіцького з назвою «Wojak» («Вояк») поет Ярослав Івашкевич повʼязує з атмосферою перед листопадовим повстанням. Шопен напередодні вибуху повстання, 2 листопада 1831 року, виїхав із Варшави. Івашкевич пише так: «Прелюдію до цієї пісні, й особливо її надзвичайно довгу постлюдію, можна пояснити двома способами. У ній чути сурму, яка закликає до бою, гасло бою, а також – особливо у звʼязку зі спорідненістю з піснею Шуберта «Die Post» – і ріжок візника, що везе молодого музиканта подалі від рідного міста, від приготувань до гарматного гулу і шуму кривавих сутичок».
У вірші Вітвіцького, звичайно, зʼявляється кінь, якому кортить рушити, прощання з родиною та воля до боротьби. Після поразки листопадового повстання Вітвіцький опинився в еміграції. Він розійшовся в переконаннях із середовищем Міцкевича, оскільки не приховував свого критичного ставлення до Товʼянського.
Найвідомішою піснею Шопена є «Życzenie (Gdybym ja była słoneczkiem na niebie)» («Бажання (Якби я була сонечком на небі)») на слова Вітвіцького, призначена для сопрано. Текст нагадує польську народну лірику, яка часто оперує паралеллю між явищами природи та почуттями. Це любовне признання молодої дівчини увійшло до складу «Pieśni sielskich» («Сільських пісень») Вітвіцького.
