Посестри. Часопис №77 / Елегія – вічність

Історія втілення – це історія заплуту
за вікном кав’ярні в глушині білій
птахи прогулюються туди й назад
обидва зникають у сепії загустілій 
димі що пережовує дівчину й хлопця 
в пороховому одязі з горнятком холодним
в барі: стривожені мовчать і ось-ось
його рука повзе вздовж її долоні
ще лиш тільки мить і завершиться все
і їм ні заснути довіку ні вмерти
а коли імена їхні простір зітре
то згадають про тіней своїх силуети