27.07.2023

Посестри. Часопис №69 / 1.

вал думки 

перебийніс тінь,

портато колат 

пурнув брид

 

зниза плечем:

 

нуда  скік  матчиш.

 цок 

зціпив свист і тумав...

 

бовть

крутіль блим:

джиг безвітря

 

бринить ніщо дивне невже

несила стрепеха:

 

цапа небосхил гуцнув

промені скреса...

 

човп вдар оприсків:

 

пусте геть

крапка.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Білик В. 1. // Посестри. Часопис. 2023. № 69

Примітки

    Пов'язані статті

    Мати. Неприємна п’єса на дві дії з епілогом. Уривок

    Ні, я ненавиджу людство. Мені соромно бути людиною. Але в наш час відбулося відокремлення ідей людини від її етичної цінності. Пророк сьогодні може бути свинею – це прикро, але це факт. У всякому разі, поки що, я – не свиня, незважаючи на всю свою ненависть до людей – я ненавиджу сучасних людей. Але, зрозумій: незважаючи на це, я не знаю, чи хотів би я колись стати єгипетським фараоном, тому що фараон – з точки зору трагічної потворності суспільного розвитку – для мене такий самий блазень, як і вождь папуасів – його давній пережиток у дрібному масштабі, або якийсь сучасний Вільгельм II і Людендорф – люди Ніцше. І так само огидна мені вся наша половинчаста, брехлива демократія, як і свідоме збидлячення, що лежить в основі комунізму та синдикалізму. Але тут результат відомий – тільки ідіот може його не бачити – і те, про що я говорю, містить можливості нового горизонту, воно непередбачуване і тому – варте виконання. І моя віра ґрунтується на тому, що таємниця Буття незбагненна і не може бути вміщена в жодну систему понять.
    Читати повністю
    Loading...