Посестри. Часопис №68 / Джо Дассен

щойно сіло сонце

і напливла така хмара

що здалося ніби дніпро єднається з морем

велике портове місто київ

де твої горді кораблі?

 

зай зай зай зай

лунає із сусіднього вікна

другий день нового року

дехто продовжує святкувати

моряки зійшли на берег

старі солдати повернулися додому

 

ти готуєш салат на кухні

шпинат огірки зелена цибуля рукола помідори

діти малюють принцес сидячи на підлозі

сваряться через жовтий фломастер

за тисячу кілометрів від мене

 

ти кличеш їх за стіл

і вони всідаються

покинувши свій живопис

 

тобі на телефон приходить повідомлення

що в києві повітряна тривога

після переїзду

ти не відключила додаток

 

я стою

біля вікна

дивлюся

як море хвилюється раз

як море хвилюється два

 

джо дассен

ніяк не вгамується

поверхом вище

зай зай зай

зай