Посестри. Часопис №58 / Ключі

Прогулянки уздовж трамвайної колії: довгі, хвойні.

Сповнені замків: ось замок потрісканого тротуару із ключем бруку.

А ось – земля із цілою в’язкою сміття. А он – перші півники.

 

Ще не повернулися вирійні птахи і не відкрили небо.

А тут унизу всім заправляють круки, наче гімназичні вчителі, статечно

ступають вони у темних костюмах. Ми зверталися до них по ключі

до завжди зачиненого ботанічного саду в Житомирі, але вони не дали.

 

Тоді ми просили синиць у жовтих гольфах, але й вони тільки цінькали нам

із-за ґраток. Урешті звернулись до сторожа, та він саме пірнув у самшит.

 

Невже доведеться просто потягти клямку на себе?