Посестри. Часопис №56 / Про заздрість. (Із вибраних фрашок)

Ні золото, ні друзі, ні чесноти

Нас не спасуть від злигоднів, турботи;

Проклята Заздрість ані дня-години

Не зводить ока пильного з людини.

Сама не з’їсть, а лає безпричинно,

Чужого лиха вигляда невпинно.

Від неї лиш одне у нас спасіння:

Набратися і мужності, й терпіння.