30.03.2023

Посестри. Часопис №52 / «Ті що відійшли...»

Ті що відійшли

насправді й не відійшли

й не на завжди

 

Дурний жарт незримості

 

Вони ж таки й далі сидять за столиками

палять цигарки

вчергове замовляють коктейлики

вслухáються в наші розмови

недбало відкидаючи волосся з чола

 

Вони мають холодні подихи

однак теплі серця

 

У снах вони

переносять нас на край світу

де лунає неспинно їхній сріблястий сміх

 

Тільки печаль

є зримою

на місцях які спорожніли

після відходу

 

Тільки біль такий правдивий

що аж німий

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Стабро А. «Ті що відійшли...» // Посестри. Часопис. 2023. № 52

Примітки

    Loading...