23.02.2023

Посестри. Часопис №47 / «зрештою, йду по Мадриду...»

Дата публікації:

23.02.2023

Видання:

Посестри. Часопис №47

Цикли:

Категорія:

Ключові слова:

зрештою, йду по Мадриду
мова, що ррр
роздиррає як ррибу
летить луска
літає
луска мови і сенсу під
сокирою часу

сенсу немає
робимо дивні речі
рррубаємо просто в око
війна
війна

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:

Джерело тексту: Мамчич О. «зрештою, йду по Мадриду...» // Посестри. Часопис. 2023. № 47

Примітки

Пов'язані статті

Бартош Попадяк/Проза

Подзвін по Інституту (фрагмент)

Інститутом ходили чутки, що це пов’язано з цілою серією експериментів над мовою Y, які мали залишити у ній свій лінгвістичний слід і які протягом уже кількох років здійснювали у трапезній. У всіх цих чутках з’являлася незрозуміла для самих мовців фраза про «дисоціаційно-локаційні порушення третього ступеня»... Дуже ймовірно, що експеримент тривав і далі, але перейшов на другий етап, який вимагав повної конфіденційності, а підопічні стали його основою. Зрештою, це був не єдиний випадок в історії Інституту.

Читати повністю

Редакція/Звернення

Чи вдасться ще собі зростити місто, з якого б не хотілось утекти

Щотижня видозмінюється світ, ще при минулому 96-му номері бракувало чогось одного, і вже зараз страшенно бракує міста – таким, яким воно було до війни. Хтось пригадує Львів, хтось Харків, Київ, Одесу чи менше затишне містечко. І хай взимку тверде й сіре, як асфальт, хай мокре і пронизливе, хай за спресованими шарами багатоповерхівок ледь проглядалися контури старої архітектури, воно було нашим. Воно не горіло на очах від ворожих обстрілів.

Читати повністю