23.02.2023

Посестри. Часопис №47 / «зрештою, йду по Мадриду...»

зрештою, йду по Мадриду

мова, що ррр

роздиррає як ррибу

летить луска

літає

луска мови і сенсу      під

сокирою часу

 

сенсу немає

робимо дивні речі

рррубаємо просто в око

війна

війна

 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Мамчич О. «зрештою, йду по Мадриду...» // Посестри. Часопис. 2023. № 47

Примітки

    Пов'язані статті

    На нас потужно позначилась історична аномалія. Розмова Вʼячеслава Левицького з Адамом Лешкевичем

    Втіха для перекладача – натрапити не лише на чужі цікаві тексти, а й на автора, котрий імпонуватиме тобі як особистість. Такий висновок не випадковий. Справді, нещодавно я переклав поетичну збірку Адама Лешкевича «Apokalipsa psa», з якою український читач має змогу зустрітися завдяки краківському Інституту літератури й тернопільському видавництву «Крок». Працювалося легко й натхненно, зокрема тому, що ми з Адамом ровесники, маємо суголосні житейські переконання, обидва полюбляємо іронізувати у віршах і не цураємося рим. Про секрети поетичної творчості, проблеми з окресленням нашого покоління, а також світ, що надихає попри все, ми й вирішили поговорити у звʼязку зі спільною книжковою прем'єрою.
    Читати повністю
    Loading...