Посестри. Часопис №39 / «Усі фото й відео…»

Усі фото й відео, пишуть у федерації зла, – провокації.

Усі трупи зі зв'язаними руками – провокації.

 

Усі смерті – провокації,

й усі життя – теж обурливі провокації.

 

Усі літери у слові «Буча» – не менша провокація,

ніж козацький чуб,

який розростається в цьому слові

під час читання справа наліво.

 

Уся варшавська траса –

провокація та польська вигадка.

 

Як і велосипед

біля трупа на в’їзді до Бучі,

бо справжні маленькі люди у великій літературі

не катаються на велосипедах.

 

І взагалі сніг у квітні,

сніг у квітні –

ось чистісінька провокація!

Хто зараз його кликав

до Бучі,

до трупів,

до траси поміж життями та літературами?

 

І війна, додають, – це провокація також,

але принаймні вона йде за планом.

 

І вона йде,

шкутильгає до себе додому,

залишаючи сліди

чорним по білому.