Посестри. Часопис №39 / Сиренарій

став мій смартфон
кліткою із сиреною
можна сказати крихітним мобільним сиренарієм

борсалася там
сиплячи пір’їнами зойків
об довідник із номерами точила пазурі
закутувала голий страх у найтепліші з нотаток

носився з нею
ніби артист мандрівного цирку
ярмарками площами та підвалами

усі навколо ахали і вливалися в нашу трупу
зі своїми ґратками та своїми сиренами
зі зграї зловленої
при підльоті до Києва

а зараз
зараз тягаємо їх
мов кошенят у малих переносках
і змагаємося чиє виявиться прудкішим

ану ж біжи
біжи
лиш не перевертай будинків