15.12.2022

Посестри. Часопис №38 / Лист до друзів-українців

Стала традиція моєї дисципліни, соціології, вимагає, по-перше, шукати ненавмисні та непередбачені наслідки соціальних дій і подій, а, по-друге, зосереджуватися на парадоксальних наслідках, які іноді називають ефектами бумеранга або самогубчими пророцтвами.

 

Співчуваючи всім серцем, як і більшість моїх співвітчизників, вашим трагедіям, стражданням і руйнуванням, принесеним варварською імперською агресією, я шукаю світліших сторін війни, яка в кінцевому підсумку зруйнує злочинні наміри агресора. Бачу їх десять:

 

1. Пробудження і зміцнення національної ідентичності та консолідації суспільства. Це нове народження українського народу.

 

2. Мобілізація громадянського суспільства через самоорганізацію, солідарність, безкорисну взаємодопомогу.

 

3. Зміцнення легітимності державної влади та армії завдяки військовим успіхам і здатності підтримувати й відновлювати цивільну інфраструктуру, жорстоко зруйновану ворогом.

 

4. Поява справжнього харизматичного лідера, що завойовує загальну довіру як завдяки відповідності рішень, так і через особисту мужність, рішучість та наполегливість у боротьбі.

 

5. Розвиток у громадян щоденних умінь виживати й вибудовувати стратегії подолання нелюдських умов війни.

 

6.  Чітке визначення та проведення виразної межі між ворогами і друзями народу, а у випадку друзів, як сьогодні моя країна, забуття давньої історичної ворожнечі.

 

7. Остаточне утвердження українських сподівань на гідне місце в демократичному західному світі, підтверджене ясною перспективою вступу до Європейського Союзу й НАТО.

 

8. Міцна, майже одностайна підтримка суверенності України і цілісності її території від понад 120 держав-членів ООН.

 

9.  Усесвітні осуд та ізоляція агресора, якого розглядають як державу-терориста, що брутально порушує всі норми міжнародного права й ведення війни, а також санкції проти нього. Маргіналізація промосковських популістичних партій.

 

10. Міцніша, ніж будь-коли, інтеграція й консолідація Європейського Союзу та Євроатлантичного Альянсу на захист імперативів свободи, самовизначення народів, демократії і миру понад усі розбіжності і внутрішні конфлікти.

 

Війна колись закінчиться, але, попри мілітарний вплив, суспільство вже вийшло переможцем. Соціальна пам’ять найсильніше формується в боротьбі, досвід війни передаватиметься з покоління у покоління. Це буде інше, набагато міцніше, вільне й демократичне суспільство України.

 

Тези виступу під час XIX  Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми розвитку соціологічної теорії: війна, насильство та суспільні порядки», 16 – 17 грудня, Київ

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Штомпка П. Лист до друзів-українців // Посестри. Часопис. 2022. № 38

Примітки

    Пов'язані статті

    Часопис української та польської літератури «Посестри» як нова культурна ініціатива

    Часопис, який виходить щотижня, починаючи з 24 березня 2022-го, є справжнім літописом історії й культури українського воєнного простору 2022–2023 років. Бо хоч тематичне коло надрукованих за цей рік творів різнобарвне, найактуальнішою темою, що просочилася в художні тексти, була тема війни. Не вдалося б у цьому невеличкому огляді згадати всіх, хто з’явився в журналі, але серед них були Ігор Калинець, Оксана Забужко, Маріанна Кіяновська, Олександр Ірванець, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Іван Андрусяк, Тарас Прохасько, Степан Процюк, Олександр Бойченко, Василь Махно, Василь Слапчук, Галина Крук, Андрій Любка, Наталка Білоцерківець, Андрій Чапай, Мірек Боднар, Андрій Бондар, В’ячеслав Левицький, Наталія Бельченко, Дмитро Лазуткін, Катерина Калитко, Лесик Панасюк, Олег Коцарев, Володимир Рафєєнко, Анатолій Дністровий, Антон Марчинський та багато інших.
    Читати повністю
    Loading...