Посестри. Часопис №27 / Гімн («О  Маріє! Вірного надіє!..»)

О  Маріє! Вірного надіє!

Слухай пісню, Мати божа,

То батьки співають знов,

       Волі зірка встала гожа,

       Волі гучно вдарив дзвін,

       Волі кущ вогнем пішов.

                          О Маріє!

Пісню  вільних від оков

Хай від тебе прийме син.

 

Рицарі, підносьте голоси!

Гримни, співе вольності живий,

І цареві башти потряси!

Хай піснями  вольності зворушить

І холодний камінь край Неви:

Адже й там є люди — адже й там є

                                                            душі!

 

Ніч була… Орел той двоголовий

      Спав на гострому верхів’ї даху,

      В кігтях держачи окови…

Чуєш? Вдарили гармати,

Вдарили… і птах зі страху

Знявся над собор хрещатий

     Глянув — і нестало сил йому

     Вільні бачити народи

     В яснім сяєві свободи…

Затінку  шука… летить північну тьму.

 

О, сором буде вам, литвини, 

         Як в Гедимінових гаях

         Спочине той  орел кривавий.

Нащадки не простять провини

          Тому народу, де цей птах

Сховається в короні ржавій.

 

Перед чужими вам чоло хилити,

А нам у власних впевнитися силах,

Ми будемо на власних землях  жити,

У власних засинать могилах.

 

        До зброї, браття, всі  до  зброї!

        Сьогодні наш народ із мертвих встав,

        З безодні гноблення тяжкої,

        Із попелу наш Фенікс знову

Злетів — народ! Владичицю прослав!

Співай, як у добу святкову!

 

О Маріє! Вірного надіє!

Слухай пісню, Мати божа,

То батьки співають знов

         Волі зірка встала гожа,

         Волі гучно вдарив дзвін.

         Вільних ллється буйна кров.

         О Маріє!

         Вільного народу кров

         Хай від тебе прийме син.

1830 р. 

Фінансовано Міністерством культури та національної спадщини