Посестри. Часопис №206 / «у лівій долоні жменя насіння у правій попелу...»
у лівій долоні жменя насіння у правій попелу
розступається вітропор
чоловік несе у правій долоні незворотність
у лівій долоні неминучість
східний вітер зриває капелюха
зі солом’яного опудала серед соняшників у полі
до землі притискає їхні чорні голови
і блукає в порожньому просторі у пошуках гінця
на ґанку дружина спостерігає коли
вітер Евр з Егейського моря жене в спини дерева
видирає порожні сторінки із книги небуття
небокрай згинається в страсі перед черговою хвилею
тільки не чоловік
він крокує прямо дивлячись перед собою
і жоден вітер не здатен змішати на вагах долонь
незворотність смерті і неминучість любові
втім
якщо вщухне вітер і квітень повернеться у їхній дім
все залежить від того як посадити у землю і як доглядати
і тоді
з нього проросте дикий полин
а з неї перцева м’ята
