01.01.2026

Посестри. Часопис №189 / «нараз...»

нараз

 

ти наблизилась

імлою стелячись понад лугом

загорнувши у зимне полотно

розпашіле тіло

 

колихнулася

а пробуджений дрізд

вирване серце дерева

викинув нас із гнізд

 

не згасила

а відсутність тебе палає

лавиною каменів

порожнечею у руці

 

ти пішла

з вогнищ які ніколи не догорали

зриваючи човен з берега

осілих

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Чижевський К. «нараз...» // Посестри. Часопис. 2026. № 189

Примітки

    Loading...