Посестри. Часопис №202 / Нова поезія

Розривання слів на шматки може початися
з якогось іскандера –
вірш розсічений мечем
разом з авторкою –
як вузол.
Створюється нова образна поезія
прямо з дрона.
Редукція тіл – долоні та голови, і ліва нога.
Окопне реаліті-шоу.
Гра: склади людину за хвилину.
Третій рівень вимагає більшої майстерності:
склади поетку й вірш в логічне ціле
в цей час, позбавлений логіки
й серця.

А я відмовляюсь, не хочу.
Подивлюсь тільки на хмари.
В них немає вибору – вони висять над цією війною
і сивіють від розпачу.
Або розлітаються мов шматки слів.
Зовсім неважких.