Посестри. Часопис №191 / перший вірш про кохання

вони спинаються на верхівку

музейного танка;

згори видко:

дні червоні, дні блакитні,

пам’ятник із зіркою,

знамено у зірках;

і, може, вони б міркували,

що це пристойне прусське

місто скоро про них забуде,

якби не обіцянка:

він опікуватиметься

твоїми вимученими батьками;

ніхто ніколи нікому

не сказав більше –