Посестри. Часопис №191 / Love is respect

дивуюсь твоїй відвазі

шаную твою затятість

захоплююся щоразу –

яке ж ти по суті свято!

яке ж ти по суті диво

яка ж ти в пустелі буря

з тобою я став юроди́вим

ну себто нормальним юрієм

бо ти – потаємна сутність

а ще ти – нічийна власність

ти – мозку мойого сутінки

і зірка моя прекрасна

та ти не моя ні разу

і в цьому – велика мудрість

хоча ти ще та зараза

і мантра моя і сутра

я здався в полон без бою

я здався в полон і вийшов

з полону на вільну волю

у білу безмовну тишу

ти – невиліковна зараза

хворію тобою чинно

дивуюсь твоїй відвазі

шаную твою нічийність