Посестри. Часопис №155 / Колотнеча у Надодрі

Якось я був на сто відсотків упевнений,

що ми у місті Вроцлаві, свідченням чого

виявились тільки знайома хода проводирки,

чотири квитки на трамвай і два квитки до кіно.

 

Буквально миттю раніше я був так само

упевнений, що ми у місті Лодзі, оскільки

мав при собі також два лодзькі квитки

й довгий список лодзьких справ, які варто владнати.

 

Урешті, я зʼясував місце нашого перебування

завдяки чоловікові, що стояв собі під камʼяницею

і жбурлявся яйцями в шибку на другому поверсі,

видаючи гучні викрики, повні топографічних

 

деталей. Мав пів дюжини яєць, котрі купив у «Жабці»

на першому поверсі. Жінка поруч давала

йому винятково добрі поради. Ні разу не схибив,

як і я, наснажений окриленістю проводирки.

 

[Вроцлав, 9 серпня 2024 року]