Посестри. Часопис №149 / «над бучею збирається дощ...» (із циклу «Гоголіана»)
4.
над бучею збирається дощ
кублиться й потягується
сонним котом у домовині
солов’ї позривалися з цепу
щебечуть витьохкують
деруть горлянки як п’яні фізруки на шкільному випускному
верби здійняли білене спіднє і розмахують над головою
зеленими трусами омели
йухууу! –
валя і рома граються в бадмінтон
на даху
під вітром що закочує шкіру мов закоротку сукенку –
скелети довершені в обох
волани з пінопласту набиті цвяхами
інакше знесе
як справжні
далеко у бік аеродрому –
в наступнім житті народяться літаками
валя і рома – ні
ледве тримаються за ракетки
підстрибують відлітають
плюскочуться у повітрі наче великі рибини
сміються спльовують вітер
вітер зелений-зелений
отак і летять
панночка відкладає перо
гладить кота в домовині
виливає вино із келиха крізь відчинене віко
стає дощ
а вона задирає сорочку
танцює довкруг труни
віко падає
гуркоче грім
Іди-іди дощику
Зварю тобі борщику
А ти москаль не іди –
Наварю тобі біди
Тут тобі й смерть
Тут тобі й смерть
Кашку із заліза
Що в горло не влізе
А ще хатку земляну
І нестругану труну
Тут тобі й смерть
Тут тобі й смерть
дощ падає
грім торохтить
панночка танцює
а валя і рома стоять горілиць
і вино ллється на них
крізь решето ракеток –
ловлять його роззявленими ротами
мружаться і регочуть
щасливі і трохи п’яні
Зі збірки «Черверта радість», 2014
