Посестри. Часопис №143 / Березень

На краю натовпу між ялин світла і пилу 

на кордоні спогадів прорізаючи ранковий туман понад водоймами 

під звуки медичних ампул і шиферу які розриваються охоплені вогнем 

як раптово можна зникнути з будь-якого місця 

 

Губишся в порах року в датах і погодних умовах 

намагаєшся лисом на ліжку впіймати тепло під ковдрами снігу 

намагаєшся мишею на ліжку втекти від лисиці холоду 

подорожі на місці та перевтілення в самого себе 

 

Як відповісти коли в тебе запитують де ти 

у що вдягнутись коли треба на вулицю 

Слизькі сходи пам’яті видовбані в землі потроху розмиваються 

повінь уже з’єднує два озера 

і пліт зі зрубаних на цвинтарі сосен сам перепливає з першого в друге 

як сліпий що знає куди йти коли відчиняються двері