10.10.2024

Посестри. Часопис №125 / «те що могло стати сяйвом...»

те що могло стати сяйвом

ним врешті-решт не стало

 

знання – сила

знання – силос

 

пломба правди

вилітає щоразу

така безпорадна ця правда

і засушені краби

і усмішки друзів по зброї

мов проціджений через марлю сік

кислота на вустах

голос дубльований на плівці

клей слини

так боляче відриватися від материка...

 

і гірські ріки розпачу

ніби твоя вертикаль насичена водою

ніби твоя любов липка як сорочка

ніби твоє здивування

ніби твоє очікування

географія анатомія

 

вибухи на сонці –

візуальні ефекти

для довгої подорожі капілярами

акустичної осені

спокійно спокійно

далі – буде

завжди щось є далі

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Лазуткін Д. «те що могло стати сяйвом...» // Посестри. Часопис. 2024. № 125

Примітки

    Loading...