Посестри. Часопис №120 / оповіщення

він пронісся нашою вулицею

зворохобивши цілу зграю дворових псів

і почав ломитися в наше вікно дев'ятого поверху

стогнучи та зітхаючи

 

такий сильний що здув дві літери оповіщення

поки розносив його сиреною по околиці

увага вітряна тривога

ховайтеся в укриття вкривайтеся ковдрами

вію вію завиваю

 

а під ранок утомився

і вмостився спати в порожнині струхлявілого пня при дорозі

ніхто на нього й уваги не звернув

тільки лискуча ворона ночі ще дзьобала той пень

ніби намагаючись розгадати його найсокровеннішу таємницю