Посестри. Часопис №11 / Літо живе своїм життям

в кожній частині

цього плаского світу

літо живе якимось своїм життям

можна дивитися

як пролітають літаки

незграбні

мов підлітки

після випускного

довго шукаєш

чого тобі не вистачає

кожна теорія потребує перевірки

та вдосконалення

немає ніякого доказу

що ти існуєш

крапка в кінці речення

кругла

мов куля

на цьому пласкому папері світу

витягуєш руки

щоби нагодувати цих мовчазних китів

що утримують нас від божевілля

я знаю

на смак всі твої мости

лінії

коридори

долі

кожний янгол

тримає на павутинні дощу

маленьке море

в якому плаваєш тільки ти

а все інше

тоне