Посестри. Часопис №11 / Цей рух

ЦЕЙ РУХ

 

Цей рух: так, це загнане життя, що бажає
Собі спротиву, бо знаходить смерть
В собі самому, це тертя, добросердий опір,
Який прямує до нього, щоб лишилось на фоні

 

Однієї нескінченності, це безсилля тяжіння
До затишного генезису, сповненого кров’ю
Застиглого смороду, це бажання випадання
За певне ліжко, сите безпекою дно.

 

Цей рух — це вмирання, яке ще не віджило
Ні через кого по дорозі, якою не пробіг
Зворотний спогад про життя когось, хто вже помер.

 

Цей рух, повір, коли кажу Тобі, реальний
У часі, який дозволить дозріти доблесті:
Такій, що уповноважить з Твоїх грудей смоктати.