Посестри. Часопис №109 / гранатове зернятко

цікаво хто ти

та чи той кому закортіло бути

і хто обрав мене своїм першим домом

 

гранатове зернятко

непомітне але присутнє

ніби перші кроки весни

які вгадуються за хуртовиною

 

ти змушуєш мене плакати й одразу ж усміхатися

як крижаний вітер поступається місцем сонцю

цього раннього березня

 

яке щастя почуватися зрілим гранатовим деревом

і ростити це зернятко в якому вже міститься

листя коріння стовбур квіти

і тисячі інших гранатових дерев

 

яка гордість стати домом

для людини яка потім стане моїм домом

на все життя