Посестри. Часопис №231 / Дім, в якому він жив, мав вії. Із циклу «Для 23 лютого 2022»

4

Дім, в якому він жив, мав вії.

Колони біля його дверей мали стегна.

Він не визнав себе живим.

 

Але говорив:

живи зараз, насолоджуйся, радій,

не думай про Варшаву, не думай про старість.

Хочеш, я куплю тобі бургер – в них більше нічого немає.

 

Жінка, 46 років.

Фактори стресу:

чоловік, який пішов,

діти, які залишилися.

 

Набряки,

біль у потилиці,

шум у вухах,

пульсація у скронях,

цятки перед очима,

серце вистрибує,

нудить.

 

Під ранок засинає –

бачить рекреаційну зону

для киян та гостей міста:

1400 гектарів

для гонок на велосипедах,

для того, щоби виростити дітей

і постаріти разом.

 

В домі, в якому він живе,

з фасаду злазить тиньк –

залізає в рукав каштана.

 

Це і є Київ:

венеційська готика,

привід замовкнути

і здати аналіз

на фолікулостимулюючий гормон.