Посестри. Часопис №221 / Сірий попіл

Сірий попіл падає на сніг

світло бачу тільки уві сні

світає світає печаль

самотній печаль зустрічає:

«Вітаю тебе, печаль;

я зараз нам чай приготую;

я сам приготую чай..»

 

На порожніх стінах темний слід

сірий попіл падає на стіни

літає літає а чай

стоїть нерозлитий – і стигне

у чашках порожніх а світло

приходить, як сказано вище,

темної ночі у сни, які не приходять..

 

Сірий попіл падає на сніг

звірі розбігаються з квартир

звіріють у нас на очах

виносять пилюку і речі

прошу: «Не забудьте печаль,

звірі порожні, прошу вас,

хоча б на короткий час її не забудьте..»