Посестри. Часопис №201 / Партія

Ми вийшли на галявину, на шахову дошку між сосон, між.
Ти сказав я гратиму червоними зсохлими шипшинами,
вони запеклися на цьому кущі любові.
Я обрала білі ледь прозорі намистини омели, що від них хміліють пташки –
мій коронний хід – ілюзією, якби ж це знали інші, вони б оцінили її силу.
Конику чорний, як добре сидіти верхи на правді, навіть якщо вона баска.
Конику білий, як добре відчувати під собою оману, навіть якщо вона солодка.
Це якась патова ситуація, глухий кут, шах і мох, між.
Ставлю у вазу білу хризантему, мов королеву, тепер вона стоїть чудово –
між перемогою чи поразкою завжди є чудовий кущ гри – найцінніший плід.

2025