29.01.2026

Посестри. Часопис №193 / «ми сиділи на березі...»

ми сиділи на березі

навпроти придніпровської ТЕС

як тюлені

яких викинуло море

море тоталітаризму

грузинське хачапурі

чисте покривало

два поети

він не читав 1984

каже навіщо читати

якщо все можна подивитися в натурі

що буде далі

навіть страшно уявити

потім ми пішли пити каву

фільтр

раф

і дванадцять тисяч янголів

які безнадійно кружляли навкруги

мій друг

диктатура мовчання

і стільки знайомих

я кажу

а сторінки кохання в цій книзі ти пропустив

навіть не читаючи

навіть не гортаючи

1984

рік любові

незалежно від того

що буде потім

і чи буде

взагалі

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Бородін М. «ми сиділи на березі...» // Посестри. Часопис. 2026. № 193

Примітки

    Пов'язані статті

    Мати. Неприємна п’єса на дві дії з епілогом. Уривок

    Ні, я ненавиджу людство. Мені соромно бути людиною. Але в наш час відбулося відокремлення ідей людини від її етичної цінності. Пророк сьогодні може бути свинею – це прикро, але це факт. У всякому разі, поки що, я – не свиня, незважаючи на всю свою ненависть до людей – я ненавиджу сучасних людей. Але, зрозумій: незважаючи на це, я не знаю, чи хотів би я колись стати єгипетським фараоном, тому що фараон – з точки зору трагічної потворності суспільного розвитку – для мене такий самий блазень, як і вождь папуасів – його давній пережиток у дрібному масштабі, або якийсь сучасний Вільгельм II і Людендорф – люди Ніцше. І так само огидна мені вся наша половинчаста, брехлива демократія, як і свідоме збидлячення, що лежить в основі комунізму та синдикалізму. Але тут результат відомий – тільки ідіот може його не бачити – і те, про що я говорю, містить можливості нового горизонту, воно непередбачуване і тому – варте виконання. І моя віра ґрунтується на тому, що таємниця Буття незбагненна і не може бути вміщена в жодну систему понять.
    Читати повністю
    Loading...