01.01.2026

Посестри. Часопис №189 / «як м’яко...»

як м’яко

 

ступає сніг

по жаринах нагої осені

на килимах карміну

босий аскет у грубій простій білизнí

осідає як сон після любовного солодощу

пригашує втишує

 

як протверезливо

осипається досвіток на жінок

ще оповитих літеплом ложа

кришталем дзвонів холодом

лав дубових і росою проскур

у любовно розтулених вустах

ще їхнє волосся палає вночі розпатлане

а зараз підібране під скромні шалі

вони потупили очі

 

як чисто звучить слово

у грішній пісні тіла

 

як легко ступає сніг

по землі розпалілій

 

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Чижевський К. «як м’яко...» // Посестри. Часопис. 2026. № 189

Примітки

    Loading...