Посестри. Часопис №186 / «зустрічний вузол міцно затягнутий...» (Із циклу «присутність»)

зустрічний вузол міцно затягнутий

у його руці вологі мотузки

і дорослий син спостерігає з чагарника

поки він заплітає волосся нездійсненій доньці

стоячи у річці по коліно

 

омивають кордони мазутні хвилі

течія оминає його венозні ступні

 

вщухає хамсин

нахиляється до хвилі помертвіла смоковниця

зачерпнути пригорщу довгої надламаної тіні

останній притулок прохолоди

 

він перебирає імена

усіх жінок яких не зміг покохати

усіх жінок яких знав зсередини

розтискає кулак і випускає на піщане дно

 

імена на о

імена на і

 

безгрішно спляча в човнику долонь із пробоїною

вона прокинулась лише на мить

але зазирнувши у її прозорий сон впізнав і наділив ім’ям

неможливим і майже відпустив мотузку

 

теракотовий джгут болю

мотузка скручена зі спогадів