Посестри. Часопис №178 / «Чого вони всі пішли...»

Чого вони всі пішли

в один час і день

у димах і голосіннях?

Який лютий Мойсей

повів їх новою дорогою

від землі обітованої

у помилкову сторону?

У кожного тільки

грудка сухого ґрунту,

така собі кишенькова вітчизна,

земне тяжіння навиворіт.

 

Ми вернемось –

шепотіли молитву.

 

Ніколи не повернулись.

 

Простір клацнув як пастка.

І зосталась хіба територія

замість землі родимої

мерзнути у самотності,

чистильними травами укриваючись,

порохом надій хати посипаючи,

під вовчим виттям димарів,

залишених на поталу вітру.