Посестри. Часопис №170 / «Кулеметною чергою линуть новини з етеру...»

Кулеметною чергою линуть новини з етеру:

            – обіцяють набої і зброю

            – ювілей письменниці

            – річн Кулеметною чергою иця чийогось весілля

            – флешбеки початку вторгнення

            – загинула дівчина із твого універу

 

Звали Настею. Двадцять два. Позивний Троя.

Жодного разу не бачились.

Сімдесят спільних знайомих

 

Спільні дороги. Спільні парти і кабінети.

Спільні лекції, трохи різні кафедри і предмети.

Читали книги сучасних крутих поетів,

Також уже полеглих

 

Знайома ця логіка спільних спальних районів:

Ось ви на відкритті пам’ятника таким як самі, стоїте на загальному фоні

Обоє підписані на сторінку Кантера Льоні

А ось у різному часі – медиками у одному загоні

 

Позивний зникає з етеру.

Сонце ховається за териконом

Кінець географії

Кінець усім нам відомим законам

 

Виє сирена, виють на площі трембіти.

Боляче з вами прощатись, вчорашні діти

 

Боляче молодість власну у вас впізнавати

Вчора студенти – сьогодні стаємо солдати

 

             – Ким ти була до війни?

             – Ще ніким і не встигла

 

Доля ламається, ніби ранкова весняна крига

 

19-20.03.24

Анастасії Мар’янчук, посестрі Трої