Посестри. Часопис №161 / Вдих і видих

Ми дихаємо. Вглядаємося в далину. Сьогодні – чергове перехрестя, черговий перелом, що видається глобальним та катастрофічним. Хай навіть усвідомлюємо, що може, в далекій геологічній перспективі – він буде зовсім непомітним. Ми ж – існуємо. 

У вірші Оксани Луцишиної персонаж проходить кілька етапів самоутвердження, архаїчно ідентифікуючи себе із предметами навколо, що водночас додає розуміння ситуації та можливостей:

І тепер лишилося тільки переназвати предмети
все що було ти мусить стати я
кухоль кави це я крем для очей це я джинси це я кожна дрібниця мого ранку це я
слова які витікають мов вода із зіпсутого крана це я
вдих і видих це я

ціле це тіло начинене тривогою це я
хмари довкола мого тіла
це я це я

Представляємо унікальний репортаж Жанни Слоньовської з циклу її африканських мандрівок. У тексті «Border-to-Border: пограничні імпресії» Жанна описує буденність Кенії, яка містить чимало несподіванок та водночас не приховує багато речей, очевидних для місцевих мешканців, проте дивних для східного європейця. Але головне – «виняткова доброзичливість і відкритість, притаманна не лише чоловікам: не раз і не два до мене наближались жінки різного віку, щоби сказати: ти дуже гарно виглядаєш». 

Аґнєшка Вікторовська-Хмєлєвська висловлює очевидне, але майже невловиме – людську скутість природою та марні відрухи, щоб звільнитися від цієї природи:

вона народилася, кажуть, здоровою,
хвороба є наслідком несумлінності.
несумлінністю є самотність
і дитина – ув’язнена
в тілі, що так старіє.

Ми продовжуємо публікацію повісті «Місяцевий Петрусь» Пьотра Прокоп'яка:

Уперше йду до школи. Нулівка – як це поважно звучить! Батько веде мене за руку, хоча мені це подобається все менше й менше. Хлопці з подвір’я сміються! З іншого боку – це трохи дратує тата. Він зовсім не розуміє, що іноді я волію гратися на подвір’ї, ніж іти з ним у місто. Звісно, я не наважуюся говорити про це прямо. Мені його трохи шкода. Нещодавно я порахував, що йому минуло сорок два роки. Тож він уже старий, і, мабуть, тому йому так важко зрозуміти певні речі.