24.04.2025

Посестри. Часопис №153 / «Каже Бог: ходи, ходи, ходи…»

Каже Бог: ходи, ходи, ходи…

Чую, і вмираю, і лечу.

Випивши й не випивши води

З порожнеч солоного плачу.

Випивши й не випивши води

Із крізь груди тесаних криниць.

Вириваю з коренем сади

І, вознісшись, бачу горілиць,

Як сухі вітри з моїх судин

Кришаться пісками на піски,

Як дощентні залишки годин

Піднімають камінь з дна ріки

І вростають русла у хребти,

Тіло перероджують в зорю.

Каже Бог: лети, лети, лети…

Я вмираю, вірю і горю.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Кіяновська М. «Каже Бог: ходи, ходи, ходи…» // Посестри. Часопис. 2025. № 153

Примітки

    Loading...