30.05.2024

Посестри. Часопис №113 / «Старий садок, трухлява хата…»

Старий садок, трухлява хата, напівзруйнова-
ний паркан і дід глухий – сам собі пан – заліз на дах,
латає лату. Високе небо угорі, на стрісі
нудиться лелека, він дзьобом клацає, бо спека
гуркоче з висоти, як грім. Пасеться двором
чорна курка, за ногу в’язана, а пес все виглядає
із небес – коли б хоч дощ, і грім і гуркіт.

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:
Джерело тексту: Стус В. «Старий садок, трухлява хата…» // Посестри. Часопис. 2024. № 113

Примітки

    Loading...