04.04.2024

Посестри. Часопис №105 / Акт безпорадності

Дата публікації:

04.04.2024

Видання:

Посестри. Часопис №105

Цикли:

Війна й поезія Польська поезія в перекладах

Категорія:

Лірика

Ключові слова:

кіт, безпорадність, втеча, біженці

Александра Данчишин (Aleksandra Dańczyszyn)

Переклад:

В’ячеслав Левицький

прикордонний перехід у Медиці

ДІВЧИНКА
тримає британського кота

КІТ
налякавшись натовпу й галасу
виривається з рук всинаженої дівчинки
утікає у морок

ДІВЧИНКА
плаче

МАМА ДІВЧИНКИ
тижнями вивішує на Facebook оголошення про цю пропажу
може хто знайшов?..

Копіюючи фрагмент, будь ласка, долучіть цей текст:

Джерело тексту: Данчишин А. Акт безпорадності // Посестри. Часопис. 2024. № 105

Примітки

Пов'язані статті

Тетяна Павлінчук/Есеї

Любов, що поверне нам хребет: оглядаючись за Анною Малігон

У нервовій поезії Анни Малігон пронизливо болить біль самотності. І якщо Неда Неждана писала свого часу: «Боже / дай мені таку самотність / щоб навіть мене не було вдома», – то Анна Малігон не може знести такої розкоші: тут така самотність, що «нема об кого навіть поранитись». Ліричне «Я» роззирається на всі боки, оглядає поглядом речі, що постають навколо, ритмічний монолог поезії намагається прорватися крізь бездушність речей, долає їх, як перешкоди, щоб доступитися, добитися до живого, до того, хто слухатиме, чутиме, розумітиме, відповідатиме. Це мовлення втомлене, уривчасте, воно втрачає і знову знаходить свій голос, воно напружене й горде, воно самотнє.

Читати повністю

Яніна Грисенко/Есеї

А знаєте, що?

У молодшого почалася панічна атака, а на мене раптово накотило якесь дежавю пам’яті мого роду. Я згадала про те, як моя бабуся полька Ірина розповідала про свою військову еміграцію, як вона з окуповонного німцями міста вивозила мого дворічного батька Костянтина під бомбардуванням у евакуаційному потязі далекого 1943-го року. А зараз я везла свого сина Костянтина (її правнука) в таких самих умовах, але вже в XXI столітті, у 2022 немирному для моєї країни році.

Читати повністю