Посестри. Часопис №77 / Смерть

Читання – одне із наймарнотніших занять, але…
тоді все інше, власне кажучи, теж.
І ми читали з батьком те літо, мов книжку,
заліплену на берегах салатовою ряскою, 
із комами жовтих і окликами білих лілій.
Я ще тоді нічого не знала про образи і метафори:
їхні струнні структури, множинність просторів.
– А що таке смерть? – було дитяче запитання.
– Бачиш оцей кубик цукру? Я його просто розведу в чаї, – відповів. 

***
Скільки років уже я не можу знайти потрібну сторінку