Посестри. Часопис №8 / У світлі чадних ламп
У СВІТЛІ ЧАДНИХ ЛАМП
у світлі чадних ламп
світ бачився інакше
обличчя живих померлих
і поснулих
обличчя що відвернулися
молоді голови одна до одної
схилені
у світлі ламп що коптять
людина була закорінена
міцніше у радості
глибше в турботі
розколихані тіні
відходили поверталиcь росли
слова були тепліші
тихіші
будинок коливався
відпливав із труною й колискою
у світлі чадних ламп
нескінченність була скінченною
час був охопний
простір замкнений
у чотирьох стінах
достатньо заплющити очі
щоб опинитись у четвертому вимірі
достатньо відчинити двері
щоб опинитися
в дорозі до Еммауса
зустріти живого Ісуса
який ще не впізнаний
їв печену рибу
хліб щільниковий мед
життя проживають
ідучи спотикаючись
у світлі гасових ламп
коли заводять годинники
на стіні з'явилися знаки
мальована поезія Бруно
«Мене – Текел – Перес»
про ці лампи
знав майже все
поет із Дрогобича
«майже»
бо всього
не знає ніхто
ані про своє народження
ані про смерть
коли я думаю про ньогоі його книгу
бачу його
у світлі лампи що коптить
із наростанням тіні
простреленої голови
на стіні
